Вечірній вітерець
Дзвоник гойдається

У тіні велосипедної стоянки
Твоя спина так близько
Лише те, що я хочу сказати,
Тремтить на моєму кермі
Хоча я можу подзвонити,
Дзвоник мовчить
І моє серце
Має таку саму форму

Усередині моїх рукавичок
Моє кохання зігрівається
Від звуку твого дзвоника
Я прокидаюсь

ПриспівКохання, менше за дзвоник,
Але воно не зупиняється
За спиною, яку я наздоганяю,
Слова не встигають
Здається, задзвенить, якщо торкнутися,
Дзвоник глибоко в моїх грудях
Кохання, менше за дзвоник,
Поки воно не досягне тебе

На повороті
Я скидаю швидкість
Ти озираєшся,
І від одного цього мені гаряче
Я хочу їхати поруч із тобою,
Але досі не можу цього сказати
Ще не дзвонячи у дзвоник,
Я просто усміхаюся

Наші плечі майже торкаються,
І мій подих стає мілким
Таке тихе, що не почути,
Моє кохання продовжує зростати

ПриспівКохання, менше за дзвоник,
Але воно не зупиняється
За спиною, яку я наздоганяю,
Слова не встигають
Здається, задзвенить, якщо торкнутися,
Дзвоник глибоко в моїх грудях
Кохання, менше за дзвоник,
Поки воно не досягне тебе

Твоє ім'я
Я треную в своїх устах
Замість дзвоника
Я вимовляю його подихом
Люблю
Люблю

Кохання, менше за дзвоник,
Нарешті я хочу в нього подзвонити
Коли я наздожену тебе,
Сподіваюся, зможу сказати це з усмішкою
Здається, задзвенить, якщо торкнутися,
Дзвоник глибоко в моїх грудях
Кохання, менше за дзвоник,
До того дня, коли я передам його тобі