Звук ключа
лунає ледь чутно

Світло в передпокої,
навіть вимкнене, сліпить.
Вирівнявши своє взуття,
ти опускаєш погляд.
На моїй долоні
опинився ключ.
Маленьке кільце ключів
тихо завмирає.

Слова не злітають з губ,
лише пересихає в горлі.
Сміливу ямочку на щоці
ніяк не вдається зробити.

ПриспівТільки звук ключа
залишається тут.
Кінець має форму ключа,
що лежить на долоні.
Він не теплий,
і сльози не ллються.
Тиша лише запасного ключа.

Коли я повернулася до кімнати,
не було жодного звуку,
тільки вода у склянці
тремтіла.
У конверті
ключ холодний,
так і залишилися складеними
наші з тобою ночі.

Викинути його
чи заховати —
я ще не можу вирішити,
тільки продовжую дивитися.

Тільки звук ключа
залишається тут.
Кінець має форму ключа.
Глибоко в грудях
тихо болить.
Навіть якщо не можу заснути —
тільки звук ключа.

Навіть якщо я стисну ключ,
ніхто не прийде.
Тільки мій подих
затуманює вікно.
Коли моїм власним ключем
я зачиню двері,
новий звук
розпочнеться, лише один.

Тільки звук ключа
мені більше не потрібен.
Кінець має форму ключа.
Я закриваю конверт.
Навіть якщо світанок не настане,
я буду йти вперед.
Тиша лише запасного ключа.