Лежу, поклавши телефон екраном донизу
Тиха стеля
Фото, яке можна було видалити
Пальці правої руки ніяк не наважаться торкнутися
Щодня заповнюю лише розклад
Щоб як слід втомитися

Мить, коли я встаю вранці
Ніяково усміхаюся дзеркалу
Обличчя наче портрет, та
Сьогодні я така — і мені добре

ПриспівМені подобається навіть я, яка порівнює себе
Нехай твоє щастя так і залишається
Я понесу цей біль із собою
Не озираючись
Я знову обираю себе сьогоднішню
Ледь помітно киваю

Краєм ока дивлюся у вікно кав'ярні
Поруч із тобою незнайома людина
Моє серце раптом завмирає
Та все ж роблю ковток
У холодному горлі знову відчувається ранок
Натягнута усмішка тремтить

Склянка й досі холодна
Час трохи перепочиває
Себе з тієї ночі, коли я плакала
Я знову міцно обіймаю

ПриспівМені подобається навіть я, яка порівнює себе
Нехай твоє щастя так і залишається
Я понесу цей біль із собою
Не озираючись
Я знову обираю себе сьогоднішню
Ледь помітно киваю

Слова друга
Те місце, про яке я мріяла
Я ще не все втратила
Тихо згадую
Кохання було не всім
у моєму житті

Мені подобається навіть я, яка порівнює себе
Нехай твоє щастя так і залишається
Ще болить, але
Світло пробивається
Я знову обираю себе сьогоднішню
І себе завтрашню теж оберу

Завтрашній ранок буде трохи іншим
І цього досить