За вікном пропливає пейзаж,
і я помітила тебе.

Щоранку в той самий час,
біля дверей третього вагона.
Хоч я й не знаю твого імені,
та все одно шукаю тебе поглядом.
З твоїх навушників долинають
твої улюблені звуки.
Цікаво, що це за пісня?
Хай краще я так і не спитаю.

Не те щоб я хотіла заговорити,
просто тим самим повітрям
мені хочеться дихати.
І цього мені достатньо.

ПриспівТретій вагон того ж самого поїзда.
Лиш від того, що ти тут,
у грудях стає тепліше.
Не маю бажання дізнатись твоє ім'я,
ця відстань — саме те, що треба.
При похитуванні наші плечі зближуються,
так і не торкаючись.
І сьогодні я знову тут.

Лише на одну зупинку
я проїхала далі.
Поки ти не вийдеш,
хоч трошечки довше...
Доїхати до своєї зупинки
і шкодувати про це —
зі мною таке вперше.

І завтра знову
в той самий час,
на тому ж місці
я шукатиму тебе.

Третій вагон того ж самого поїзда.
Лиш від того, що ти тут,
моє дихання стає м'якшим.
Тут немає нічого особливого,
ця відстань — саме те, що треба.
При похитуванні наші плечі зближуються,
так і не торкаючись.
До завтра.